Юлія втомлено поверталася з роботи. День видався важким. Темрява під’їзду ніяк не дозволяла відкрити двері. А телефон у кишені дзвонив без перерв. — Ех, знову лампочка зламалася, — зітхнула Юля. Вона мигцем глянула на екран телефону, дзвонила мама. Юля помилася, поїла, тільки потім передзвонила матері.
Відразу нарвалася на крик: — До тебе вічно не додзвонитися! На рідну матір часу вічно немає. А раптом щось сталося?! Юля вислуховувала звичну тріаду мовчки, мама півгодини звинувачувала її у всіх смертмних гр іхах. Юля втомилася їй пояснювати, що вона працює і втомлюється, тому просто мовчала. Статут кричати на дочку, Олена оголосила, що завтра до неї приїдуть родичка з сином. — Ти повинна їх зустріти, приїдуть о четвертій.
Коля вступив до коледжу, їм ніде жити! Вона не просила, вона як завжди наказувала. — Мамо, я працюю до п’яти, нікого зустріти не можу. І взагалі, чому ти погодилася, а зі мною не порадилася? Я господиня квартири. — Ти зобов’язана допомагати родичам! — Я нікому нічого не зобов’язана. Скажи, що я їх не прийму. Мені після минулого візиту Родні три дні довелося квартиру прибирати. — Не смій перечити мамі, я все вже сказала. Щоб не спізнювалася! І закінчила виклик. Юля підібгала губи. На квартиру вона сама заробила, досі іпотеку платить, тому працює без вихідних. Вона завжди дуже старалася, щоб батьки нею пишалися. Але мати вічно незадоволена, а батько їй потурає. Живуть вони в селі. Наступного дня, захопившись роботою, Юля забула про вечірню розмову. До того ж телефон розрядився. Родичі самі про себе нагадали. Тітка Олена з сином чекали біля під’їзду. Прямо біля порога вона стала кричати на дівчину.
— Чому Ти нас не зустріла?! Де тебе носить?! Тут Юля не витримала, дала нав’язливій родичці адресу найближчого готелю. Сказала, що нікуди їх не прийме, бо не погоджуваася їх приймати, рекомендувала всі претензії матері висловити і пішла. Увечері подзвонила мати, стала кричати. — Якщо ти не будеш зі мною розмовляти в нормальному тоні, я на дзвінки відповідати не буду .- категорично оголосила дівчина. Мати зрозуміла слова не відразу, після разу шостого. З цього дня Юля навчилася відстоювати свої особисті кордони