У Мар’яни на роботі не все було гладко. Мар’яна мала досить хорошу посаду у великій компанії. Вона жила у квартирі, яку надавала фірма. Мар’яна весь час збиралася нагромадити на власну, але все не виходило. То мама хворіла, то вона витрачала гроші на одяг, продукти та подарунки. Того дня їй зателефонували та заявили, що одна працівниця вкрала велику суму та поїхала. Відповідальність за гроші лягла на Мар’яну. За день шеф заявив, що фірма закривається. А борг має відплатити Мар’яна. Наступного дня вона продала машину та деякі коштовності. Більше в неї нічого не було. Тоді вона згадала про свою подругу Лілію, яка працювала нянею в Італії. Вона зателефонувала їй і попросила допомогти їй знайти роботу.
Подруга спочатку переконувала її, але в кінці знайшла для неї роботу. Мар’яна мала працювати в сім’ї, де батьки були в ро злученні. Батько жив із трьома дітьми, а мама пішла від них. Спочатку все було чудово. Мар’яна потоваришувала з дітьми та з їхнім батьком, Стефаном. Він був дуже дбайливим і було видно, що він закохався у дівчину. За півроку Мар’яна відплатила борг, але все ще працювала нянею. Поки одного разу Стефан не став натякати на серйозні стосунки. У дівчини був поганий досвід у стосунках,
і вона не змогла довіритися своєму залицяльнику. Вона залишила записку Стефану і полетіла назад. На батьківщині Мар’яна почала жити новим життям. Вона спробувала влаштуватися у туристичну агенцію. Дівчина завжди цікавилася цією роботою. У їхньому місті було одне з найкращих таких агенцій, куди вона вирішила подати резюме. Через день Мар’яні зателефонували та запросили на співбесіду. Обговоривши загальні питання, директор сказав: — А зараз із вами хотів би зустрітися власник фірми. Він недавно придбав її. І хоче все перевіряти особисто. У цей момент у кабінет увійшов директор, а за ним стояв… Стефан. — Хочу представити вам власника фірми – Стефан.
Залишивши їх наодинці, співробітник зачинив за собою двері. — Як ви? Тут… Чому? — тільки й промовила Мар’яна. -Я давно все дізнався про тебе. Знав, де ти навчаєшся. Дізнався, де ти хотіла б працювати – ти написала про це на своїй сторінці два роки тому. Купити цю туристичну агенцію було дуже легко. Інакше я не знав, як підійти до тебе. Я боявся знову налякати тебе. Ми з дітьми дуже скучили за тобою. Я скучив… Виходь за мене. Прошу тебе, не залишай нас більше. Ну хіба Мар’яна мала можливість відмовитися?! Звичайно ж, вона погодилася і так і набула свого справжнього щастя.