Ми з чоловіком живемо окремо від батьків, Але в мене таке відчуття, що свекруха живе із нами. Мені вже набридли її часті візити. Вона дістала зі своїми нав’язливими пропозиціями. А я хочу побути наодинці з чоловіком та з дітьми. У будні дні забирає дітей із дитячого садка, у вихідні кличе до себе на вечерю. Вона нам спокою не дає. Мій чоловік періодично їздить у відрядження. І ось черговий раз, коли мій чоловік поїхав, я вирішила провести день із дітьми.
Спеціально вимкнула телефон, щоб свекруха мені не дзвонила. Але мені знову не пощастило. Оскільки моя свекруха мала ключі від нашої квартири, вона сама відчинила двері і зайшла до нас додому, ми в цей час ще спали. Вона ще здивувалася, що ми й досі лежимо. З гордістю повідомила, що приготувала для нас суп, привезла сік та олію. Навіщо вона взагалі все це привезла, адже у мене вдома завжди є все необхідне, та й суп зварити я б змогла сама.
Коли збиралася йти, запитала, о скільки завтра гуртки. Я вже не витримала і сказала, що вона нас дістала, і я не хочу, щоб вона більше приходила і лізла до нашого особистого простору. Вона жа хливо зреагувала, почала на мене кричати, сказала, що я невдячна, мовляв, вона постійно нам доnомагає з дітьми, і я замість подяки виганяю її. Так, я згодна, вона часто мені доnомагає, і коли мені потрібно, сидить з дітьми. Але мене не влаштовує те, що вона майже кожного дня приходить до нас. Я не знаю, як вирішуватиметься це питання, і що скаже мій чоловік, але я вважаю, що хоч і грубо, але вчинила правильно. Свекруха сказала, що її ноги більше в цьому будинку не буде — і пішла.