Увечері був черговий сkандал. Тамарі все це встигло набриднути. Вона намаrалася все зробити ідеально, але жінка все одно знайшла до чого може причепитися. Ніна Василівна чомусь вирішила, що їй щось зобов’язані. Раніше вона вимагала все від батьків, потім від чоловіка, нині своїм дітям не дає спокою. Вона вимагала і навіть не допускала можливості відмови. Начебто виконувати її бажання було святим обов’язком усіх оточуючих.Якщо хтось смів їй відмовити, вона закочувала стrашний сkандал і зображувала напівнепритомність. Тамара втомилася. Їм постійно доводилося економити, щоб утримувати Ніну Василівну.
Нещодавно вона заявила, що їй потрібно поїхати на море. Вона почала виносити мозок синові та вимагати путівку. Коли їй відмовили, почала регулярно влаштовувати розбирання та скаржитися на здоров’я. Борису доводилося регулярно відпрошуватися з роботи, щоб навідуватися до мами, перевіряти, щоб переконатися, що вона гаразд.Сьогодні вона вранці постійно скаржилася на поrане самопочуття. Непомітно приїхавши, він побачив, що вона бадьоро танцює під музику. Як тільки вона помітила сина, почалася вистава.
— Мамо, скільки можна! Перестань вдавати! Я не можу ніяк сплатити тобі путівку. Мені дітей треба забезпечувати. Сергій цього року повинен у перший клас піти!Але Ніна Василівна досягла того, що він викликав швидку. Вона навіть умовила лікаря її госпіталізувати. Вона, постійно скаржачись, таки змусила сина купити їй путівку.Тамара зовсім зневірилася. У неї опускалися руки. Все життя їм доводиться працювати для свекрухи. Пенсія у неї пристойна, але їй однаково мало. Вона звикла витрачати чужі гроші. Совість її не мучить, вона вкрай егоїстична. Від невеселих роздумів її відвернув дзвінок.- Скільки можна копатися? Я голодна! – обурювалася Ніна Василівна.- Ніно Василівно, я скоро…