Таня була єдиною дитиною в сім’ї. Вся увага і любов батьків діставалися їй, Таня до цього з дитинства звикла. Побут у них був трохи інший, ніж у звичайних сім’ях. Мама Тані багато працювала, як і батько. Тому вони часто замовляли їжу з кафешок або вечеряли в ресторані, тому що ніхто не встигав стояти півдня біля плити, а куди приємніше вечеряти в ресторані. Що стосується прибирання, то батьки могли залишити брудний одяг в кошик, а потім в кінці тижня випрати все.
Не було необхідності щодня бігати по будинку з ганчірочкою і витирати кожну порошинку. Для Тані це стало нормальним. А потім вона зустріла Колю. Вони стали зустрічатися, Коля познайомився з батьками Тані, вони його схвалили. І Таня переїхала до нього жити. Тільки от Таня багато працювала і не була схожа на ту домогосподарку, яку очікував побачити в ній Коля. Вона не встигала забиратися вдома і тим більше готувати. І дівчина думала, що це нормально. Але Коля став висловлювати своє невдоволення: — Скільки вже можна.
Я кожен день за тебе забираюся вдома, витираю пил в 12 ночі. Може вже займешся своїми прямими зобов’язаннями? — Яке тобі діло до пилу о 12 ночі? І що за зобов’язання? — Ти жінка, а значить повин на берегти домашнє вогнище, а не бігати на роботу. Ти не готуєш, звикла їсти все приготоване. Ти не забираєшся вдома, просто звикла, що хтось за тебе це робить. — Я не очікувала, що ти шукав не дружину, а домогосподарку. Я так жити не збираюся, шукай собі поломийку! З цими словами Таня пішла від Колі. Для неї її комфорт і робота були куди дорожче і цінніше, ніж бажання Колі і його перфекціонізм в прибиранні.