Я не збираюся наставити йому роги. Не зробила цього до цих пір, хоча не обділена увагою чоловіків. Не зроблю і зараз, поки не роз лучуся з ним. В цьому питанні у мене свої принципи. Хоча подруги настійно радять саме так і вчинити. Я не планую отруїти його якимось хитромудрим способом. Хоча з задоволенням зробила б це, будь впевнена в можливості уникнути покарання. Але оскільки є ризик викриття, цей шлях не для мене. Не хочу страждати з-за цього нікчеми, возомнившего себе пупом землі.
Я відберу у нього спадок, і нехай він у сорок з гаком років починає все наново. Пройде через ті ж поневіряння та приниження, через які пройшла я за роки заміжжя за ним. Чому ж я раніше не роз лучилася? Бо не встигла я до пуття вивчити його натуру, як виявилася матір’ю синів близнят. Потім, коли вже зрозуміла, що мій чоловік з себе представляє, не хотіла, щоб постраждали діти. Коли ж моїм дітям виповнилося вісімнадцять років, і вони вийшли у велике життя, я спершу думала про роз лучення. Але потім вирішила, що просто піти від нього буде занадто жирно для нього. Вирішила піти, забравши з собою все.
Чому я обозлена на чоловіка і збираюся йому помститися? Я зла на чоловіка за те, що всі ці роки він ігнорував мене. Для нього я була лише домробітницею. Прийшов з роботи, поїв, втупився в комп’ютер, ліг спати. Вранці встав, поснідав, пішов на роботу. Ось і все наше спілкування. Від сторонніх чоловіків я отримувала набагато більше уваги, ніж від чоловіка. (K/K) Я вже три роки налагоджую контакти зі своєю свекрухою. І ми вже дуже дружні. Я доб’юся від неї, переписати заповіт на мене. Свекруха вже стара. Їй недовго залишилося. Ось коли вона перепише заяву і піде в інший світ, ось тоді я і завдам свій уда р. А чоловіка викину на вулицю. Нехай побарахтается. Це і буде моєю помстою.