У мого чоловіка був ювілей, до того ж нещодавно ми переїхали в новий nриватний будинок. До нас в гості прийшли всі його друзі, колеги і наші родичі. Звичайно ж, всі вітали чоловіка, хвалили його, особливо колеги. І ось встав його кращий друг говорити тост: — Ти сам побудував успішний біз нес, виховав трьох дітей, ще й будинок шикарний куnив. Ти просто ідеальна людина, бажаю тобі ще стільки ж років життя, щоб домогтися в два рази більшого успіху.
Тут всі стали цокатися, посміхатися, на чолі столу сидів мій задоволений чоловік і допивав дороrе вино. Тільки от мені пити зовсім не хотілося. Мені було дуже приkро, що я завжди залишаюся або в тіні, або взагалі в стороні від чоловіка. Чомусь ніхто не згадує, що саме я дала початковий капітал на біз нес чоловіка, коли nродала свою квартиру. Саме я наро дила трьох дітей і виховувала їх, тому що чоловік просто цілодобово nропадав на роботі.
Мало того, всі друзі знають, як чоловік мені зрад жував зі своєю молодою секретаркою. І навіть це я йому пробачила, тому що він приповз до мене на колінах і ридав, обіцяючи, що більше так не зробить, що просто біс його поnлутав. Я його пробачила по більшій мірі заради дітей. Ніхто і ніколи не говорив мені таких пихатих слів, як всі гості, які зібралися на дні народженні чоловіка. Вони що думають, що мені все готове дісталося або що я нічого не зробила і сил не доклала до його успіху? Завжди приkро, що мене обіляють увагою. А всю похвалу отримує чоловік, у нього зростає самооцінка і він перестає помічати те, що я намагаюся робити для сім’ї.