У мого чоловіка є деякі дивацтва, а саме його прихильність до його матері, я помітила це ще до весілля, але особливого значення цьому не надала… а даремно. Спочатку мені це навіть здалося милим, якій жінці не сподобається, що її чоловік добре відноситься до жіночої статі?! Ось тільки сильно любив і поважав він тільки свою маму, але не мене. Я думала, що після весілля все зміниться, але помилялася. Ми в шлюбі вже майже 13 років, його прихильність до матері ще не зникла і навіть посилилася. Він все ще може провезти з нею більше часу за день, ніж зі мною, з його нинішньою сім’єю.
Ось, наприклад, ситуація, за якої мені було найгірше. Прийшла я додому з роботи, за пару хвилин до повернення чоловіка і вирішила зробити для нього суп. Ось тільки продуктів вдома було багато, я не знала, що з цього вибрати, от і вирішила не економити, на широку ногу живемо. Я зробила самий смачний суп у його і мого життя — з м’ясом, з картоплею, з найсмачнішим бульйончиком. Чоловік повернувся, сказав, що поїв в домі матері, і пішов, сів перед телевізором. На мій суп він навіть не подивився, я мовчу про те, чи він не хотів його пробувати взагалі.
Мені було неймовірно прикро з-за цього випадку. Я так старалася… зрештою, я його законна дружина, на якій він одружився добровільно, без всякого насильства, між іншим. Адже матері вчать робити все в житті, крім того, як жити без них, що буде, якщо її не стане? Так, це звучить нетактовно, але ніхто не вічний. Може, тоді чоловік буде звертати на мене увагу?!