Ми живемо в просторому будинку. Наш будинок з двома різними входами. Ми живемо в одній nоловині будинку, а сестра чоловіка з сім’єю — в іншій. Все було в порядку. Головна nроблема-моя зовиця. Вона вважає себе повною господинею всього будинку. Мене це дратує, і в результаті у нас виникають сварки. Аріні 35 років. Мій чоловік дуже поважає і боїться її, тому що її натура жорстока. Вона старша за нього майже на сім років.
Вона не бере до уваги чужу точку зору. Зрештою, ми з нею сильно nосварилися. Мій чоловік намагався переконати мене поступитися. Нарешті, я поступилася. На цьому історія не закінчилася. Аріна постійно вторгалася в наше життя. Одного разу до мене прийшла знайома. Я запропонувала їй провести тиждень у мене. Аріна ходила по будинку і говорила (Аг/V), що не може нормально спати, поки в будинку незнайома людина. У неї бо лить голова саме тоді, коли до нас приходять гості. Вона почала читати мені нотації після того, як у нас наро дилася дитина.
Я можу мовчати про багато речей, але моя дитина – інша тема. Я сказала їй, куди вона може віднести свої поради і звинувачення, і вона помчала до брата сkаржитися. Мій чоловік підтримав мене. Зараз нашій дитині чотири роки, а дочці Аріни — одинадцять. Я помічаю, що вона у всьому схожа на свою матір, вона росте командиром. Я поговорила з Аріною про поведінку її дитини. Аріна тут же роздула суперечку, кричачи, що її дитина може ходити де хоче і брати що хоче. Я не збираюся миритися з її тиранією. Я обговорювала з чоловіком переїзд у знімну квартиру. Я не хочу жити в таких умовах.