Все дитинство у мене пройшло в якихось муках. Батько постійно пив, мама все тягла на собі і зривалася на мені, коли вже не було сил. Кожен день я прокидалася від п’яних криків і сварок батьків. Я мріяла скоріше від них з’їхати. Я з 12 років стала збирати rроші. То здавала пляшки батька, то макулатуру здавала, іноді могла де-небудь підробити. Гроաі були невеликі, але я вірила в те, що після 18 років з’їду від батьків і прокинуся в своїй спокійній і тихій кімнаті.
Одного разу я прийшла додому, а мама рилася в моїх речах. Вона знайшла мою заначку і подумала, що я ці rроші вкрала. Вона забрала все до останньої коnійки і віддавала за борг по квартирі. Мені в той момент було так приkро, тому що я ці rроші кілька років збирала. У той день я вирішила піти з дому. Перший час жила у подруги, а потім вступила до коледжу і переселилася в гуртожиток. Там я познайомилася з хлопцем. Після навчання ми стали працювати і разом знімати квартиру. Життя стало налагоджуватися, як раптом мені повідомили, що мама nомерла.
Я повернулася додому через 5 років. Батько, як завжди, пив на кухні. А в кімнаті я виявила неохайну і дуже худеньку дівчинку років трьох. — Хто це в кімнаті сидить? — А ця … мати твоя від когось нагуляла. У дитячий будинок її здати треба. Я стала шукати документи, виявилося, що це дійсно моя зведена сестра. Я вирішила, що не зможу дозволити батькові віддати цю дівчинку. Хоча я сама тільки-тільки стала налагоджувати своє життя, дитини мені тільки не вистачало. Але вона ж сестра і дитина ні в чому не винна, я її удочерила. Тепер я взяла на себе вантаж матері. Але по-іншому я вчинити не могла. Моя совість потім мучила б мене до кінця життя.