Сусідка розповіла, що моя мама скаржиться на нас із чоловіком. Це стало останньою краплею мого терпіння.

Ми з мамою не перестали спілкуватися, але стосунки стали холодними. На душі було дуже тяжко. Вона завжди була найближчою людиною, але для мене вона тепер чужа. Я народилася у маленькому містечку. Батьки обидва працювали, мама – медсестрою, тато – бухгалтером на підприємстві. В мене є молодший брат. Я старша на 8 років. Після народження брата у нашій сім’ї почалися проблеми. Я допомагала мамі по дому, прибирала, мила посуд, прала, гладила, дбала про корів, а мама всіляко мною командувала. Вона ходила з незадоволеним обличчям, робила зауваження, і якщо їй щось не подобалося, вона здіймала крик, називала мене ледаркою, нікчемною, кілька разів навіть била.

Потім звинувачувала мене, що я довела її до істерики. Ніколи не обіймала, не цілувала. Я не відчувала її теплоти, хоча потребувала її ласки. Потім брат почав ходити до дитячого садка і за мною закріпився обов’язок ще й брата з садка забирати. Батьки стали часто сваритись, лаялися, кричали один на одного, мама плакала. Причини їхніх сварок я не знала. Одного вечора тато зібрав речі і пішов до іншої жінки. Я тата дуже любила і його відхід для мене був стресом. Я його не звинувачую, тому що з моєю мамою дуже важко, у неї жахливий характер. Зараз дивуюся, як він міг і змушений був її терпіти. Напевно, заради нас. Я стала цапом-відбувайлом: мама виплескивала всю злість на мене.

У мене було одне бажання – втекти з дому, аби подалі від матері. Після закінчення школи я познайомилася з хлопцем і вийшла заміж. Чоловік нічого не знав про наші з мамою стосунки; я нічого не говорила, продовжувала, їздила до мами що вихідні, допомагала по дому, по господарству, іноді гроші давала. Три роки тому мати вийшла на пенсію. Брат одружився і з дружиною переїхав до міста. Тепер не спілкується із мамою. Якось ми з чоловіком приїхали до неї, але її не було вдома. Вийшла сусідка і почала розповідати, як мати скаржиться на нас із чоловіком, що кинули її напризволяще, не допомагаємо їй, приїжджаємо тільки за продуктами. Чоловік стояв і мовчки дивився на мене. З того часу я не спілкуюся з мамою.