Коли ми з дружиною попросили допомоги у батька, він нам відмовив, але коли ми дізналися куди він витрачав свої гроші, то трохи з розуму не зійшли

Моя мама пом ерла, коли я ще був школярем. Тато ростив мене один. Він завжди мені говорив, що до вузу я повинен вступити сам, тому що ніхто не буде за мене платити. Я повинен домогтися всього своїми силами.Прислухаючись до цих слів, в 18 років я поєднував навчання і роботу, так як розумів, що мені ніхто не допоможе. Батько допомагав, але тільки продуктами. Але я і цій допомозі був радий.

Скоро я одружився. Батько нам на весілля подарував якісь рушники і скатертини, які на тлі подарунків наших друзів виглядали дуже бідно. Друзі нам подарували побутову техніку, гроші і путівку.Коли у нас з дружиною виникли фінансові проблеми, вона запропонувала зателефонувати батькові і попросити допомоги. Я знав, що нічого з цього не вийде, просто не хотів відмовляти дружині. Я мав рацію. Батько сказав, що допоможе продуктами. Але ця допомога була незначною, так як у нас не було навіть грошей на проїзд, машини теж не було. Ми на роботу йшли пішки. Це мені ще зручно, годину ходив до роботи — а ось дружині доводилося витрачати три години.

Скоро я дізнався, що батько ходить по барах і клубах, знайомиться молодими дівчатами і витрачає на них шалені гроші. Для нього мінімальна ціна на подарунок 10 тисяч.Він лише один раз подарував гроші на день наро дження онука, і то велів витратити з розумом. Я знав, що таких випадків більше не буде, тому сказав дружині відкласти ці кошти на майбутнє дитини, на його навчання.Ще були випадки, коли він розчарував нас. Іноді нам потрібна була допомога з дитиною, ми залишали його з тещею, а він жодного разу не погодився з ним сидіти, сказав, що у нього є своє життя. Також, коли я травмував ногу на роботі і мені потрібна була операція, він мені не допоміг. Дружина все твердила, що він точно допоможе, я ж його син. А я говорив дружині, краще брати кредит. Не послухалася, подзвонила, і він порадив брати кредит.

Звичайно, він відвідував мене, навіть з повними пакетами, але не допоміг.
А ось на пасію він витрачає і ще які гроші. Купив двушку в центрі міста, зробив ремонт, нещодавно подарував машину, а зараз збираються на відпочинок на якісь острови.Дружина була розчарована остаточно. Сказала, якщо він і в такій ситуації мені не допоміг, то вона не бачить сенсу продовжувати з ним підтримувати відносини. Я не міг засуджувати її рішення.Але відвернутися від нього я теж не можу. Куди подінуся, він мій батько. Я його люблю. Він мій найкращий друг.