Іра прокинулася рано-вранці зовсім без сил. Минулого тижня вона чекала вихідних, щоб нарешті відпочити, але не вийшло. Свекруха попросила допомогти їй на дачі. У результаті Іра втомилася ще більше, ніж від офісної роботи. Вранці вона відчула ломоту в тілі, голову було важко відірвати від подушки, здається, що все тіло знобило. Іра зрозуміла, що захво ріла. Для неї це була часта справа, вона хво ріла від сильної перевтоми. Поруч лежав байдужий чоловік. Іра так і не зрозуміла, в який момент життя її кохана людина стала для неї чужою.
Вона попросила його відвести сина до садка, а їй дати грошей на ліkарню. Свою зарплату вона витратила на кредит за чоловіка. — Я не зрозумів, що це за вимоги? До ліkарні безкоштовної можна піти, а сина сама відводь, мені ніколи, я на роботу спізнююся, — відповів чоловік. Іра зібрала свої останні сили, привела сина до садка. Навіть вихователька зауважила, що з Ірою щось не так, а рідному чоловікові було байдуже. Коли Іра прийшла до ліkаря, то від безсилля знепритомніла.
Її привели до тями ліkарі, виявилося, що це не просто застуда. Почалося заnалення, Ірі виписали курс ліkів. Іра подзвонила чоловікові, попросила грошей на ліkи, але він почав кричати, що мало того, що дружина йому сніданок не приготувала, так ще й грошей рано просить. Іра все зрозуміла. Вона не стала з’ясовувати стосунки з неадекватною людиною. Вона тихо зібрала свої речі та сина, того ж вечора переїхала до своїх батьків. Це була її остання крапля терпіння.