Поки молоді на іпотеку не нагромадять – жодних дітей! -У нашій двокімнатній квартирі буде надто тісно – запевняла Інна Сергіївна. Ось візьміть собі окрему квартиру, тоді й дітей народжуйте. Рита свекрусі одразу не сподобалася. Бо безприданниця. Її батьки вирішили, що квартиру відпишуть синові, братові Рити, оскільки чоловік зобов’язаний забезпечити сім’ю. Перші півроку Інна Сергіївна Риту у квартирі не прописувала. Вигадувала різні відмовки. Батьки постійно твердили Риті: -Що за чоловік у тебе такий, що ти досі без прописки? Нарешті свекруха погодилася. Але за умови , що дітей у цій квартирі не буде! Їй і самій не хотілося надовго затримуватись там. Вони з чоловіком старанно відкладали перший внесок.
Але Рита завагітніла. Довелося зізнатися Інні Сергіївні. Вона стиснула зуби, зблідла і пішла до себе в кімнату. — Або ви йдете на аборт, або йдете з моєї квартири! Інна Сергіївна зрозуміла, що по-доброму вирішити питання не вдасться. Тоді вона почала виживати невістку. То каструлями починала о п’ятій ранку шуміти, то сусіда запрошувала на чай і дозволяла йому курити на кухні. Риті не було куди йти. Брат уже одружився і жив у батьківській квартирі. Дівчина почала терміново шукати житло. Найдешевше, але аби тільки з’їхати з небезпечного для життя будинку. Антонові вона нічого не сказала, бо не знала, як він відреагує. Прийшла на роботу,
і почала обдзвонювати всіх знайомих, і питати колег. Усім розповіла, що свекруха її зі світу зживає через дитину. Один із колег запропонував вільну кімнату. Сам він був приїжджий, жив у бабусі у трикімнатній квартирі. Рита все ж таки поговорила з Антоном. Він вирішив домовитися з матір’ю, але та була непохитна. Тоді Рита з Антоном зібрали речі, і поїхали того ж вечора. Благополучно народили сина, ще живуть у бабусі, якій маленька дитина ніяк не заважає. І збирають на власну квартиру .