«Твій батько. твій батько. Нахилися до мене ближче, дочко». Перед см ертю мама розкрила таєм ницю, з якої я мало не втр атила св ідомість

Я наро дилася і виросла у селі. Дуже люблю наше село. Людей там дуже багато, але всі знають одне одного, завжди допомагають чим можуть. Моя мама вирощувала мені одна. За її словами, тато покинув нас, коли я ще не наро дилася. У дитинстві у мене була найкраща подруга Катя. Ми завжди грали разом, ми мали однакову мрію: співати на великій сцені; ми навіть навчалися разом у музичній школі. Далі ми хотіли вступити до музичного училища, яке знаходилося в місті. Але, звичайно, дитячі мрії не завжди справджуються. Я пішла вчитися на перукаря, а Катя – на технолога у місті. Після навчання вона залишилася у столиці. А я завжди росла в селі, от і залишилася тут.

Роки йшли, я вийшла заміж, наро дила двох прекрасних дітей. Згодом наш зв’язок із Катею обірвався. А після народження дітей ми взагалі втратили одне одного. Мені було під сорок, коли у моєї матері виявили страաну хво робу. Я зробила все можливе, щоб урятувати її, але, на жаль, нічого вже не допомогало. В останні дні ми багато часу проводили разом. Постійно говорили до душі. Ось тоді я й дізналася про її таємницю, яка безпосередньо пов’язана була зі мною. Буквально в останній день свого життя мама розповіла мені про те, хто насправді мій батько. Виявляється, моє з Катею однакове вміння – співати – передалося генами. Мама моя заваrітніла від батька Каті. Про це знали тільки вони та ніхто інший. Мама моя не хотіла руй нувати його сім’ю, та й він не хотів іти.

От і вирішили нікому не казати про це. Після почутого я одразу почала шукати дані Каті. Мені важко було знайти її номер. Стільки років не спілкувалися… Батьків вона теж забрала до себе у місто. Я дізналася про номер телефону через наших спільних знайомих. Почувши мій голос, вона зраділа, ми вирішили зустрітися. Я вирішила розповісти про все під час особистої зустрічі. Катя приїхала до села, ми годинами говорили. Після цього вже почали відвідувати часто один одного, наші діти почали спілкуватися. І, звичайно, я поговорила з батьком. Він зізнався про все це своїй дружині; і мама Каті його вибачила. Зараз і я з ним можу побачитись, поспілкуватися. Діти мої також раді, що в них з’явився дідусь. Отака у мене історія!