Зіна з дитинства була цілеспрямованою людиною. Завжди домагалася поставлених цілей, навіть коли стикалася з втратами на шляху. Сусідка Ніна називала Зіну впертою, тому що та відмовлялася продавати величезний двоповерховий будинок батьків. — Все одно продаси, одна не впораєшся з таким господарством. І взагалі, тобі пора заміж! Так, їй було нелегко. Підходящих женихів в селі не було. Одного недільного ранку Зіна прокинулася з твердим наміром завершити всі недороблені справи, насамперед — дополоти город, а там вже розібратися і з особистим життям. — Жа х! Ну почнемо, сказала вона собі, прикинувши, скільки у неї планів на день. Батьків не стало, коли дівчинці виповнилося вісімнадцять років. Вона вже десять років живе самостійним життям.
Звичайно, їй хотілося заміж, але підходящого варіанта не було. Племінника сусідки Галини вона ніколи не бачила, але знала, що він поглядає до неї в город. «Ну і гаразд…» — дуамала вона. Закінчивши роботу, Зіна ледь вийшла з городу. Подивилася на годинник і зрозуміла, що магазин скоро закриється. Вона швиденько вмилася, переодяглася і швидко вибігла в магазин. Але відчула якесь нездужання. — Видно, не їла нічого, з-за цього так, —говорила Зіна сама з собою. Зіна повернулася додому, їй вважалися зірки. Тіло Зіни стало невагомим і пливло крізь розсипи небесних тіл і оберталося, занурюючись у прозорий серпанок. Раптом крізь цей серпанок на Зіну подивився добрий, усміхнений ангел з невеликими, акуратно складеними крилами за спиною, ось тільки він одягнений чомусь був у футболку. Прийшов ангел і взяв Зіну з собою.
— Що, вже мій час настав? – спокійно запитала Зіна, яка незважаючи на свій юний вік, здавалося, прийняла неминучість кінця. Ангел хитнув головою і сказав, що її можна буде врятувати водою. І тут Ангел облив Зіну водою прямо з пляшки. Зіна здригнулася і прийшла в себе — молодий чоловік у футболці та з рюкзаком за спиною стояв біля жінки, утримуючи її голову трохи піднятою. Другою рукою він простягав їй пляшку води. Навколо зібрався натовп. — Ось мій Микола врятував Зіну! Микола підняв дівчину і поніс додому. Незабаром вони зіграли весілля. Сусідка Галина прикрашала коляску і чекала онуків!