Сергій нещодавно повернувся з армії. Він уже встиг знайти собі роботу, сам заробляв на свої потреби, але грошей на окреме житло не вистачало, тож жив він із батьками. — Мам, тату, я одружуюся, — одного разу за обідом видав хлопець, — я довго не наважувався вам це сказати, але… пора. — Хто вона? – одразу запитав отець Сергія. — Та вона, тату, звичайна дівчина. Батько пішов із сім’ї, коли їй було 2. Мати працює продавщицею, вона навчається на швачку, паралельно приймає замовлення, підробляє… Мати з батьком раптом перестали їсти, перезирнулись, але нічого не сказали, а ввечері вже за вечерею все висловили.
— Синку, ми думаємо, вона тобі не пара. Он, донька нашого сусіда, Неллі, гарна дівчина, ще й при достатку … може, від її батька ви навіть будинок на весілля отримаєте, він людина щедра. — Вона ж у житті і дня не працювала, — заперечив Сергій, — та й я Леру люблю, на кой мені ця Неля здалася? Цього дня не вдалося уникнути сварkи, але Сергій і не міг подумати, що батьки підуть так далеко. У день реєстрації батьки хлопця до РАГСу не прийшли. Звідти молодята на Волзі приїхали додому до батьків Сергія, але ті їх зустріли не з хлібом та сіллю, а з обу ренням та нена вистю. — Я вас благословляти не збираюся, — одразу видав батько хлопця, — ти пішов проти моєї волі.
— Так, Сергію, ти нас не послухався, так що в цьому будинку в тебе вже немає місця. Сергій мало не заnлакав від пекучої обра зи, але його заспокоїла його дружина, Лера. — Моя тітка живе у сусідньому місті. Вона одна, дітей немає, чоловіка 2 роки тому не ста ло … Вона постійно кличе мене до себе, самотньо їй одній в трикімнатному будинку. Ось і з’явилася можливість переїхати до неї. Молодята просто у своєму святковому вбранні поїхали на залізничний вокзал, і з того дня Сергій своїх батьків так і не побачив. Вони з дружиною так і лишилися жити в сусідньому місті.