Я побачила дівчинку, яка плакала і не могла знайти свою маму. Коли я підійшла до неї,то помітила якісь документи у її кишені. Виявилося

Лізі було 7 років, коли вона одна виявилася на пероні. Мимо бігли люди, спізнювалися на поїзд, а дівчинка стояла посередині і плакала, не в силах знайти свою маму. Один чоловік підійшов до дівчинки і помітив у неї в кишені якісь документи. Виявляється, мати дівчинки написала відмову і попросила людей віддати її в дитячий будинок або забрати до себе. Чоловік відвіз дівчинку в поліцейську ділянку; так Ліза потрапила в дитячий будинок. Свою сім’ю Ліза так і не набула, її ніхто не забрав. Тому після школи Ліза поступила в технікум, переїхала в гуртожиток.

Там вона познайомилася зі своєю подругою Євою. Коли Єва дізналася про історію Лізи, то запропонувала їй подати свою анкету в телевізійну програму, де шукають втрачених родичів. Ліза довго не погоджувалася, але потім все таки вирішила надіслати анкету. А незабаром і забула про це. Через півроку Лізі подзвонили і сказали, що на програмі її будуть чекати можливі родичі. Ліза з Євою зібрали свої гроші, і поїхали в столицю на зйомки. Ліза так хвилювалася перед цим, навіть хотіла відмовитися в останній момент, але Єва її заспокоїла. Коли Ліза розповіла свою історію, то в студію вийшов хлопчик років 15-и. Виявилося, що це брат Лізи, який побачив її анкету і зрозумів, що вона його сестра.

У студії була і бабуся Лізи, вона стала ридати і обіймати втрачену онуку. Як виявилося, мами Лізи вже рік як немає в живих. В той момент, коли вона залишила дитину на пероні, її покинув чоловік, і звільнили з роботи. Вона розуміла, що нічого не може дати своїй дитині, тому залишила її на інших людей. А через кілька років знайшла собі другого чоловіка, народила сина. Вона намагалася знайти дочку, але не встигла.