Вже одного разу Володя був одружений. У тому шлюбі він зміг протриматися аж 4 роки. Для нього бути відданим одній стільки часу-це вже успіх, адже скільки він себе пам’ятає, він завжди був людиною, яку збити було легше легкого. Ще в підлітковому віці Вова міняв дівчат, як рукавички. Спортивне тіло і обличчя з гострими рисами дозволяло йому бути покидьком, відомим в колах дівчат.
І ось, вдруге він одружився відразу після першого роз лучення, на цей раз протримався 3 роки, і знову справа пішла до роз лучення. Під час цього шлюбу у Вови навіть син наро дився, було трохи сумно, звичайно, але все ж він знову хотів бути вільним. Одного ранку Володя прокинувся, побачив записку, де дружина цілу лекцію написала, душевно розповідаючи, як Володя руйнував міст взаєморозуміння, який вона намагалася побудувати, і просто викинув його. Він попрямував на кухню, випив молока і раптом помітив, що в кімнаті вже kолишньої дружини, мирно спить його син.
Вова подзвонив kолишній дружині, запитав, чому вона сина забула, так, виявилося, вона і не забула, просто залишила йому, як подарунок на пам’ять. Володя встав віч-на-віч з nроблемами, як справжній чоловік, і вирішив виховати з сина справжнього мужика. Присутність сина йому, звичайно, не завадило перестати бути бабієм, але судячи з усього, синові сподобалося проводити час з Володею, і хоч він і не був кращим прикладом для наслідування, для сина він став прикладом, яким батьком бути не можна, що для Володі вже, в принципі, був успіх.