Мої батьки розлу чилися, коли мені було тринадцять. Але це сталося не одразу. До цього вели численні конфлікти та сварkи. Мені було складно бути свідком цього. Одного дня батькові набридло напружене становище в будинку, він зібрав свої речі і поїхав до батьків за місто, залишивши нам з мамою двокімнатну квартиру. За містом у бабусі та дідуся був великий двоповерховий будинок. У мами через рік з’явився кавалер, але він довго не затримався, зробив їй дитину і пішов на всі чотири сторони.
Коли у батька не ста ло батьків, він вирішив, що йому більше нема чого робити на батьківщині і вирушив на заробітки. Пізніше мені стало відомо, що він переписав на мене будинок своїх батьків. У студентські роки я переїхала жити окремо. Незабаром я зустріла Олексія, ми побралися. На весілля батько подарував мені велику суму грошей і я змогла зробити ремонт у будинку. Ми з чоловіком перебралися туди жити. За два місяці до нас у гості приїхала мама.
Тоді Олексій був на роботі. -Алло, нам потрібно поговорити. Я вважаю, що тобі треба переїхати до мене в квартиру, а будинок віддати мені та Маші. Не довіряю я твоєму чоловікові, він все може прибрати до рук. До того ж я думаю, що будинок — це занадто багато для тебе. Я приголомшено дивилася на маму. Не думала ніколи, що вона заздрить мені через спадок. Я їй сказала, що ми нікуди не поїдемо. Після цієї розмови стосунки з нею трохи напружені.