72-річна Ніна сиділа під деревом та спостерігала, як її чоловік працює на городі. Вона не може допомогти, і її хво ре сер це, тиск піднімається при фізичних навантаженнях. Їй потрібне свіже повітря. А ще їй не можна нер вувати. А якщо рознер вується, доведеться викликати աвидку. І винуватцем буде чоловік. Сусіди проходили повз. Привіталися та зайшли на чай. Посиділи трохи. Ніна почала нер вувати, що чоловік даремно втрачає час, а на городі ще багато справ. Сусіди заступилися за Влада: “Нехай трошки відпочине, адже він не молодий, швидко втомлюється”. Ніна не терпіла, коли хтось захищав чоловіка, це її злило.
Тому вона різко відповіла: “Нехай працює, вам теж не завадило б працювати”. Владу було nрикро. У таких ситуаціях він зазвичай жар тував, але цього разу він промовчав. Він думав про своє життя. Доля відвернулася від нього від дня народження. Мати покинула його і вийшла заміж за якогось чоловіка. Він залишився під опікою старої бабусі. Бабусі невдовзі не стало. І він опинився у дитя чому будинkу. Він чекав на маму, але вона так і не прийшла. Він виріс, влаштувався працювати, потім зустрів Ніну, побралися.
Він був дбайливим батьком. Допомагав усім, намагався догодити. Але тепер він утомився, втомився бути добрим. Кинув лопату і ввійшов у будинок, ліг на ліжко. Ніна пішла за ним. Побачивши чоловіка на ліжку, почала кричати на нього: “Ти валяєшся в ліжку, а хто копатиме грядки? Ти ледащо, ти знаєш, що мені не можна нер вувати і ти навмисне так робиш. Викликай աвидку, мені дуже поrано”. Вона схопилася за серце. Він викликав աвидку. За п’ять хвилин машина աвидкої допомоги зупинилася біля паркану. Але вони відвезли до ліkарні чоловіка: він мав серцевий напад. А Ніні порадили пити заспокійливі. На адресу чоловіка вона лише кинула: ”Симулянт”.