Ми з чоловіком вже одружені 7 років. Жили ми добре, навіть дуже. Чоловік займався бізнесом, а я працювала на втіху. Але 7 років ми не мали дітей. Якось чоловік замовив нам путівки на місяць за кордон на розкішному курорті. Я була дуже рада цьому. Але за пару днів до поїздки чоловік сказав, що у нього призначені термінові переговори, від яких може залежати наше майбутнє, і щоб я їхала без нього. Я, звичайно ж, засмутилася, адже вже запланувала всі дні і представляла нас удвох у цьому раю. На що він запропонував поїхати з моєю найкращою подругою, щоб мені не було нудно, та й вона хоч кудись полетить.
У моєї подруги життя було нелегке. Її мама любила виnити і їй не приділяла належної уваги, не подбала про освіту. Подруга після школи залетіла і змушена була вийти заміж. А чоловік теж любив прибухнути, потім скандали закочував. Коли я їй сказала, вона була дуже рада і вдячна моєму чоловікові. Через місяць приїхали, чоловік зустрів мене на машині в аеропорту, вдома чекала на мене прекрасна святкова вечеря при свічках, на нашому ліжку були розсипані пелюстки троянд. Одне слово, все було ідеально.
Через 2 тижні я сказала чоловікові, що ваrітна. Він був дуже щасливий. А коли в мене почалися сути чки і я була у полоrовому будинку, подруга прибігла до мого чоловіка і розповіла, що я цей місяць гуляла, був у мене там роман і що дитина не його. Коли я дізналася про це, то думала, що все, мені кінець і в день виписки мене ніхто не зустріне і мені не буде куди їхати з дитиною. Виявилося, все навпаки. Чоловік приїхав до нас, побачивши дівчинку, зрозумів, що вона не схожа на нього, але забрав і ростив її як рідну. А того дня прогнав подругу і сказав, щоб вона забула про нас!