Вийшовши із залу в день свого весілля я випадково почула розмову своїх подруг. Ці слова я ніколи в житті не забуду

Я ніколи не була худенькою, скоріше, навпаки, і під час навчання в університеті моя вага збільшився ще на десять кілограмів. Я намагалася схуднути, так я дуже любила готувати, та й смачно поїсти, тому надовго мене не вистачало … Я думала, що ніколи не влаштую особисте життя, але тут з’явився Іван … Я завжди була дівчиною в тілі, і коли поїхала вчитися, то набрала ще десять зайвих кілограмів. Після навчання я залишилася працювати в місті, знімала квартиру. Але я часто навідувалася до батьків. Звичайно, я не сиділа вдома, зустрічалася з подругами, ходила в місцевий клуб. Але потім подруги все частіше стали говорити про те, що мені пора схуднути … Чесно, я багато раз сідала на дієту і намагалася займатися спортом. Але це все не для мене – я люблю смачно поїсти, та й готую я просто відмінно, тому мені важко стриматися.

Та й м’ясо я люблю, тому сидіти на курці, гречці і овочах – це не для мене. Звичайно, я розумію, що зайва вага мене не прикрашає. Моїй фігурі точно дуже далеко до модельного, але я не відчуваю дискомфорту, та й відновив своє здоров’я у мене немає ніяких. За останній час я все ж змогла скинути кілограмів п’ять, але все одно до ідеалу мені далеко. Але тепер я майже не приїжджаю в рідне містечко. І все через моїх подруг. Вони часто почали перешіптуватися у мене за спиною про моє зайвій вазі. Та й прямо в очі мені почали говорити, що така товста я нікому не буду потрібна. Ще зі школи мої подруги часто зустрічалися з хлопцями, а я – ні. Зараз же вони мали наречених і планували весілля. Я ж навіть одного залицяльника не мала. Мої подруги вирішили, що це через мого зайвої ваги, тому не соромилися прямо при мені це обговорювати.

Тільки ви не подумайте, що вони мені співчували або щось радили, скоріше, висміювали, ще й говорили в третій особі про мене, коли я перебувала поруч. Тому, після кількох таких зустрічей, я стала менше спілкуватися з ними. Я приїжджала тільки до батьків. Вихідні я проводила тільки з рідними, тому що вони мене приймали такою, яка я є. Згодом дві мої подружки вийшли заміж, і вони не влаштовували пишних весіль, тільки розписалися, та й все на цьому. Подружнє життя у них була така ж сіра. Бачилися ми так само рідко, але вони весь час скаржилися на неувагу з боку чоловіків. Згодом я познайомилася з Іваном. Він дуже добре доглядав, тому, звичайно, я сходила з ним на кілька побачень. Іван був дуже уважним, завжди дарував мені квіти, запрошував в хороші ресторани. Ми почали зустрічатися. Через півроку я отримала пропозицію руки і се рця.

Ми були в театрі. Іван домовився з трупою і прямо під час вистави вийшов на сцену, зізнався мені в коханні і попросив бути його дружиною. Я погодилася. Ми стали жити разом і готуватися до весілля. Ми думали влаштувати пишне гуляння, запросити всіх родичів і друзів. Незабаром ми мали потрібну суму, адже заробляли достатньо. Одного разу, незадовго до весілля, ми зайшли до батьків Івана. Я як раз збиралася купувати плаття, тому вирішила запитати поради у майбутньої свекрухи. Вона пильно мене оглянула і сказала, що білого весільного плаття такого розміру бракуватиме! Це мене дуже засмутило, але Іван сказав, що я у нього красуня, і він мені купить найкращу сукню! Так і сталося! Весілля ми гуляли в кращому ресторані міста. Все проходило просто чудово! Але один випадок мене вибила з колії Коли я вийшла з ресторану на вулицю, то почула, як мої подруги перемовляються.

Вони говорили про те, яка я товста, що могла б і скинути вагу до весілля, і взагалі, Іван одружується на мені тільки тому, що я вагі тна. Потім вони ще довго сміялися, я повернулася в ресторан, але не могла викинути з голови цих слів! Я розповіла про все чоловікові, і він мене знову заспокоїв. Так я впевнилася, що у мене дійсно найкращий чоловік у світі. Після весілля ми поїхали відпочивати, а коли повернулися додому, то чоловік не переставав дивувати мене сюрпризами і квітами! Я заміжня вже три роки, і чоловік продовжує мене балувати і дивувати. На кожне свято я отримую гарні дорогі подарунки, а квіти бачу кожен місяць, а не тільки на 8 березня. Подруги ж продовжують цьому дивуватися і відверто заздрять мені. І скажіть тепер, навіщо відкладати життя на потім? Чому ми обмежуємо самі себе? Не обов’язково худнути, щоб надіти красиву сукню. Не обов’язково мати красиву фігуру, щоб бути коханою і щасливою. Просто любите себе, і ваше щастя вас обов’язково знайде!