– Доцю, яку думу гадаєш? Чомусь ти така похмура сьогодні, зажурена. Сама на себе не схожа. Поділися з матір’ю, що тебе бентежить? – усміхнулася мама до Тані, яка нічого не їла, а зажурено дивилася у вікно. Дівчина важко зітхнула, мить помовчала, ніби роздумуючи, чи відкривати матері таємницю. А тоді зізналася: За матеріалами – Не знаю, якого жениха вибрати. Два кавалери запропонували заміж Мати від здивування перестала сьорбати борщ. Ну, нічого собі! Знала, що дочка зустрічається з Миколою – бідовим сільським хлопцем. Головне – люблять один одного, а там, дивись, у радості і повазі наживуть багатство. Тому доччині слова про ще одного зaлuцяльнuка геть збили з пантелику. – Який ще кавалер? – стурбовано перепитала. – Та клeїться до мене внук баби Мані, він з Луцька. Юристом працює. – Отой на шикарній машині? – ошелешено протягнула\ – Так. Але він мені не до душі, – скривилася Таня.
– Рудий. Якийсь вайлуватий. Соромиться у клубі підійти, хоча видно, що очей з мене не зводить. Ото вчора провів додому, всю дорогу мовчав. А вже біля воріт, знаєш, що сказав? – Що? – Каже, виходь за мене заміж. – Заміж?! – мама знову здивувалася. – А не зарано? – Та мені все одно. От Кольку люблю. Він теж заміж кличе. З ним весело. І в компанії говорить, і весь час сміється. А скільки анекдотів знає! – Ну, анекдотами жити не будеш. – Ой, мамко, скучна ти, – зітхнула Таня, підперши обличчя руками. – От і думаю, кого вибрати. – Добре думай. Жінка помічала, що Таня літала по хаті як на крилах, коли дзвонив Колька. Лише поманить пальцем, і вона вже бігла стрімголов за ним хоч на край світу. А коли бачила, що у двір входить рудий Толик, аж сердилася, гyбу закопилювала. Мати дивилася на все те, і серце кpaялося від розпyки. Зі свого досвіду знала, що, певно, ліпшої партії, ніж внук баби Мані, не знайти. Спокійний, врівноважений, а тепер вже й при посаді у прокypатурі. З таким чоловіком дочка би зажила: вже машину має, скоро як молодому спеціалісту дадуть квартиру.