Сергій та Ірина зустрічалися вже 2 роки. Сергій був старший за Іру на 7 років. Цей факт не бен тежив дівчину, але вона не поспішала заміж за Сергія. Він якось сказав, що віддає перевагу вільним відносинам, без зобов’язань. Іру це відштовхнуло, але вона подумала, що, можливо, Сергій мислить правильніше, адже має більше досвіду. Ірина винаймала квартири. Вона постійно переїжджала з одного місця до іншого. Перед черговим переїздом Сергій сказав: — Може, ти переїдеш до мене? Тільки цур, прання, готування, прасування та прибирання ти береш на себе, я можу просто допомагати з ними. Іра погодилася. Вона ж і так усе це робила собі. Тим більше, що Сергій брав на себе всі побутові витра ти.
Ірині залишалося лише купувати собі одяг на свою зарnлату. Так і мешкали вони 7 років. Сергій ще в день переїзду для себе вирішив, що більше не варто робити дорогі подарунки Ірі, адже вона і за свою зарnлату все може собі купити, а не вистачить – Сергій додасть зверху. Сергій не думав про шлюб. Йому подобалися такі стосунки, а Ірина не хотіла відляkати Сергія поспіхом щодо одруження. Все йшло рівно до одного дня. Сергію потрібні були якісь документи з дому. У пошуках потрібних документів він натрапив на… документи на іnотеку. Спочатку Сергій подумав, що це Ірина з роботи принесла, вона ж працювала секретаркою… або кимось там ще…
Але потім він побачив ПІБ Іри на документах. — Ах, ти брех лива собака, — кинувся Сергій на Іру, коли та повернулася з роботи, — за мій рахунок вирішила нажитися? Думаєш, повірю, що зарnлати секретарки вистачить на таке? Коли Ірина побачила документи на столі, зрозуміла, що до чого. — Ти до ладу не знаєш, де я працюю. У нашій компанії навіть у охоронців та прибиральниць пристойна зарnлата, – сказала Іра, показавши логотип своєї компанії на своїй папці. — Ти весь цей час бре хала мені, кинув їй в обличчя співмешканець. — Ти ж сказав, що ти прихильник вільних стосунків. От я й подумала, що не варто тобі говорити про свої особисті справи. Так просто і некрасиво, після 9 років стосунків Сергій та Ірина розлу чилися. Іра вселилася у свою нову квартиру, де ремонт був не до кінця дороблений, але жити вже було можна.