Коли дружині наскучало ідеальнє життя з Пашею, вона вирішила шукати інтрижки на стороні. Але не знала жінка чим це закінчиться

Женя вийшла замуж за Пашку, коли їй було всього 18. Природно, нікуди вона не надійшла, адже вони з чоловіком відразу взялися за nродовження роду. Всі в селі заздрили його дружині, адже Паша був чоловіком хоч куди: він і лагодити все вмів, та прибиранням займався, і готував іноді на всю сім’ю! Все б нічого, але ідеальний чоловік швидkо набрид Жені. 4 дітей вона вважала більше зобов’язанням, ніж радощами життя. Вона нічим вже вдома не займалася, просто проживала, так би мовити, зі своєю сім’єю під одним дахом. Від нічого робити Женя скачала на свій телефон додаток для знайомств, і незабаром там її помітив чоловік, і не який-небудь Пашка, а Фернандо, гарячий італійський чоловік.

Правда, у них різниця у віці 21 рік, але це їм не заважало. Фернандо шукав собі дружину-українку, і знайшов її в особі Жені. Незабаром Женя зібрала свої речі і заявила, що дітям з батьком буде краще, а вона йде на пошуки свого щастя. Паша нічого не говорив, старші сини теж. Лише два молодших дитини обіймали маму за ногу, благали не йти, але та тримала байдуже обличчя. З тих пір минуло 26 років. І ось, Женя згадала про існування своїх дітей. Вона заявилася до Паші без попередження. У зміненому до невпізнанності фатальної красуні Паша спершу не впізнав свою колись улюблену дружину. Червона помада і червоне пальто ідеально поєднувалися з тепло-каштановим кольором її очей і волосся.

– Я прийшла за дітьми, — заявила вона з порога, – у мене вже досить грошей, щоб подарувати їм квиток у краще життя. Я заберу їх з собою до Італії. Пощастило, в той день вся сім’я була в зборі, адже за стільки років діти вже встигли створити і свої сім’ї. Дружині не довелося поневірятися по різних містах, щоб почути від всіх відмови. – Забирайся, — спокійним тоном сказав Паша. – Але у мене є гроші. Ти не зможеш їм дати те, чого зможу я. – Ти не почула? – втрутився старший син, — забирайся звідси! Після того, як Женя пішла, рідні сіли за круглий стіл і спокійно повечеряли, ніби нічого у них і не сталося.