Коли мені було 28 років, я одружився на жінці, якій вже 30. Я в пориви ревнощів кричав на неї, розтріпав їй волосся перед відходом на роботу, щоб вона не виглядала прекрасною. Я знав, що мені потрібна доnомога, але я соромився звернутися до nсихолога. Коли моя дружина заваrітніла, я трохи розслабився. У нас наро дився хлопчик. Коли дитина пішла в дитячий сад, а дружина повернулася на роботу, я почав нер вувати. На роботі дружини працюють тільки жінки. Одного разу дружина проводила ревізію і повідомила, що затримається.
Я чекав біля вікна, коли помітив, як вона вийшла з машини чоловіка. Перший раз вдарив її по носі. Незважаючи на мої прохання про прощення, вона подала на роз лучення. Вона заявила, що раніше мирилася з моїми спалахами, але побої стали вже занадто. Як з’ясувалося, чоловік в машині-чоловік її колеги, всі жінки з роботи поверталися додому. Під час слухання справи про роз лучення вона заявила, що у мене аrресивне ставлення до дитини, хоча такого не було. Вона зробила це, щоб ніколи мене не бачити. Суд встановив графік зустрічей з дитиною. Ми зустрічалися в певному місці, вона віддавала мені сина і забирала його ввечері.
Так пройшло шість місяців. Зараз моїй дитині п’ять років, і він розповідає мені, що відбувається вдома. Він стверджує, що з ним сидить тітка, що мама вечорами кудись йде. Логічно, що особисте життя мами налагоджується. Це платна няня, як я з’ясував. Я зв’язався з дружиною і наполіг, щоб вона віддала сина мені, а не який-небудь няні на час своєї відсутності. Дружина відмовилася, стверджуючи, що привозити його до мене довго і дороrо, а з нянею простіше. Я не хочу, щоб незнайома жінка сиділа з сином. Звернутися в су д? Раптом дружина виграє? Я хочу бачити сина регулярно! Так, я був дурнем, але ще є час все змінити хоча б перед сином.