Нещодавно обговорювали між мамами, хто як намагався привчити свою дитину спати в своєму ліжечку, а не з батьками. Багато розповідали історій, і я розуміла, що майже у всіх одна і та ж тактика. Зараз, звичайно, легше, адже можеш дати телефон в руки дитині на 15 хвилин, і він точно до тебе спати не прийде, а засне в своєму ліжечку. У наш час такого не було, але ми теж справлялися. — Я казки читаю, і моя дитина таким ось чином заспокоюється і засинає у себе в кімнатці, — сказала одна з мам. — Я даю в руки телефон і більше не втручаюся. Я розумію, що це nогано, але тільки так ми змогли привчити його спати в своїй кімнаті. Зараз з чоловіком намагаємося привчити його лягати без телефону-розповіла інша мама.
Слухала багато розповідей — і у кожної мами зараз свій метод. Я виnадково обернулася, а там одна жінка з гордістю розповідала свій метод — і мені стало цікаво. Я почала слухати її історію, і чому я була сильно здивована. — Я не люблю дітей балувати. Якщо вислуховувати їх капризи, то вони знахабніють. У мене ось дочка є маленька, майже завжди засипала з нами. Нам з чоловіком це не подобалося, так як проводити час разом у нас не виходило. У мене з’явилася думка закрити двері на замок, і чоловік мене підтримав.
Ми вкладали її в ліжечко і йшли в нашу кімнату. Вона намагалася до нас забратися, але не могла. Так, nлакала і істерила, але витівки її ми терпіли. Спочатку засипала біля дверей, а потім зрозуміла, що двері ми їй відкривати не будемо, і стала спати в своєму ліжечку, — розповіла жінка. Від її історії я була в обуренні. Уявляєте, дитина кілька днів біля дверей засинав, і вони нічого з цим не робили. Всі розкритикували її, деякі навіть ображати стали. Не хочу навіть думати, як похитнулася психіка малятка за ці кілька ночей. Матуся свою провину не визнала і, не чекаючи такої реаkції, взяла і пішла. Треба знати міру у вихованні дитини. Шkода, що деякі батьки, на жаль, цього не розуміють.