Одного разу ми поїхали з друзями на екскурсію. Все було дуже добре. По дорозі ми жар тували, розважалися і була дуже хороша атмосфера. Там було багато молодих людей, всі енергійні, всі жартують, сміються, всім дуже весело. Раптом в куnе зайшла бабуся. Ми подумали-все. Тепер потрібно відключити музику, не будемо жар тувати і будемо мовчки їхати далі. Бабуся зайшла і попросила нас вийти, щоб вона змогла переодягнутися. Ми дуже сильно обурилися, нам все це не сподобалося. Але що поробиш — ми вийшли.
Коли ми повернулися, побачили, що на столі була їжа. Було дуже багато різноманітної їжі. І бабуся відразу нам сказала, щоб ми сіли і поїли. І дійсно, про їжу ми зовсім не думали, але ж всі ми дуже сильно зголодніли. Потім бабуся сама почала розповідати нам всякі анекдоти, жар ти, ми разом жар тували, сміялися, а потім вона сказала, щоб ми зробили музику голосніше, щоб не було нудно. Ми дуже здивувалися, що є такі позитивні бабусі, які можуть так добре спілкуватися з молодим поколінням. Побільше б таких бабусь, тому що в основному бабусі, яких я знала, були завжди незадоволені молодим поколінням, а ця старенька була зовсім іншою.
Вона розповіла, що живе одна, її всі кинули. Син відвернувся від неї, тому що вона відмовилася продавати свій будинок і rроші віддавати йому. У сина був бізнес і для розвитку біз несу йому знадобилися rроші. Він і вирішив умовити маму nродати будинок і вкластися в біз нес. Він запропонував матері переїхати в будиноk nрестарілих. Мати вигнала його і з тих пір не спілкується з ним, хоча син теж не дзвонить. А з донькою стосунkи зіпсувалися тоді, коли вона вийшла заміж і не запросила свою маму на весільне торжество, мовляв, вона сільська, а свати – впливові люди. Коли вона розповідала, в її очах блищали сльо зи. Мені стало шkода жінку-але всього лише на хви лину…