Я лежала в лікарні і з нетерпінням чекала на появу нашого первістка. В одній палаті лежала зі мною інша дівчина, Віра. Вона була дуже життєрадісною, веселою, цікавою та дуже гарною дівчиною. Віра сказала, що вона чекає на 4-у дитину. Нею і не сказати було, що вона, в принципі, мама, а вже мама трьох … Загалом наші з Вірою перейми почалися практично одночасно. Наступного дня після пологів я поцікавилася її станом і мені сказали, що Віра відмовилася від дитини. Я не могла в це повірити, невже Віра, яка лежала поряд зі мною, з таким трепетом чекала на свого малюка, взяла і підписала відмову від дитини відразу після пологів.
Пізніше я дізналася про справжню причину цього. Мені стало зрозуміло, чому вона тоді говорила, мовляв, які ми щасливиці, що в нас обох хлопчики. Я не розуміла її позиції. А це був дзвіночок. У Віри вже є 3 доньки. Вони з чоловіком хотіли синочка вже після першої доньки, але, як ви розумієте, не всім мріям судилося збуватися. На цей раз лікар запевняв, що буде хлопчик. Вони були впевнені в цьому на всі сто. Тільки під час пологів Віра дізналася, що у неї четверта дочка. Вона народила малюка, відмовилася від неї і повернулася додому, як ні в чому не бувало.
Поки я лежала в пологовому будинку, носила дитині подарунки. Просила чоловікові принести їй одяг, пляшечки та пустушки. Не знаю, навіщо я це робила, просто вона лежала така гарна, маленька, але нікому не потрібна. Ми б забрали її до себе, але я думаю, і з одним не впораюся, а з двома немовлятами, так взагалі себе не уявляла. Відразу перед випискою я дізналася, що до дитини направили безплідну пару. Вони зараз займаються її документами. Я так зраділа за них. Нехай вони будуть щасливі, а щодо Віри та її чоловіка… Бог їм суддя.