Не розумію свого зятя. Він забороняє мені приходити до них додому і няньчитися з онуком. Мій зять дуже хороший чоловік. Він дуже любить мою дочку, добре заробляє і справжній господар в будинку. Сина він також дуже любить, але так як багато працює, бачить його тільки сплячим і по вихідних. Справа в тому, що він думає, мовляв, дружина повинна одна піклуватися про сина, і ніхто не повинен допомагати. Моя дочка адже дуже сильно втомлюється, тому що онук активний і за ним потрібно постійно бігати. Я приходжу потайки від нього, коли він на роботі.
А коли він випадково приходить під час роботи додому, мені доводиться бігти, щоб він мене не бачив і не ск андалив. Він вважає, що виховувати дитину повинні тільки батьки і ніхто не повинен втручатися. Його свого часу виховала бабуся, так як мама постійно ходила по мужиках і їй ніколи було. Атмосфера, де він виріс, була жахлива. Напевно, все це залишило свій слід, тому Саша такий категоричний. Він навіть говорив, що, якщо я буду допомагати, то він розлучиться. Він сам робить покупки, забезпечує сім’ю і дивується, мовляв, раз дружина не працює,
сидить вдома, чого вона не може встигати? Але ви ж знаєте, як складно з дітьми і як швидко з ними втомлюєшся. Але я ж не втручаюся у виховання дитини, я просто з ним граю і гуляю. Я не знаю, як бути. Мій зять дуже турботливий чоловік і батько, і я не хочу втручатися в їхні стосунки з дочкою. Але і до онука постійно мене тягне. На жаль, зять сказав, що мене дуже поважає, але не хоче, щоб я сиділа з його сином, так як це неправильно. Як ви думаєте, чому він такий категоричний?