У моєї однокласниці з чоловіком окремий сімейний бюджет. Одружувалися 7 років тому, жили добре, народили двох дітей. Вірі ще до весілля подарували трикімнатну квартиру. Квартира хороша та простора, місця вистачає всім. Одна кімната у них для дочки, друга кімната для сина, а в третій сплять подружжя. Якось свекруха за хворіла, ліkувалася в ліkарні. Потім її забрали до себе Віра з чоловіком, тому що необхідний був догляд. Але навіть одужавши, свекруха за хотіла залишитися з ними. Вона запевнила, що допомагатиме з дітьми та по дому.
Свою квартиру свекруха вирішила здавати в оренду, а зайвими гроші не будуть. Мама Тараса справді допомагала з дітьми, але почала диктувати скільки грошей і куди вони мають витрачати, контролювати всі сімейні витрати. А свої гроші за оренду свого житла не поспішала знімати з картки, сказала, що це на майбутнє. Якось Вірі треба було купити колготки, вона взяла скриньку, де в них були заощадження, але грошей там не було. Чоловік пояснив, що мама його купила собі пальто, адже незабаром осінь вже прохолодно. Віра тоді поставила умову, що всі мають складатися на комунальні, на продукти та різні домашні витрати. А на гроші, що залишилися, кожен щось купує для себе.
Свекруха зрозуміла, що халява скінчилася і одразу вирішила повернутись до себе додому. Свекруха поїхала, а Віра й далі із чоловіком так і живуть, із роздільним бюджетом. Спочатку чоловікові це не подобалося, адже він заробляв менше, грошей у нього мало залишалося. Поміняв роботу. Тепер вони із Вірою заробляють однаково. Тепер і Віра, і чоловік ходять із двома гаманцями. Один для грошей із сімейного бюджету, інший для грошей на особисті витрати. Незручно? Справа звички. До речі, свекруха, забувши про те, що невістка доглядала її, тепер ходить і скаржиться, яка у неї меркантильна і скупа невістка. Ніби невістка повинна утримувати працездатну свекруху на халяву.