Зберігаючи свою таємницю до початку травня, я нарешті зізналася синові, коли він повідомив мені про майбутній візит з дітьми. Наступна реакція шокувала мене.
*** Перший шлюб мого сина був з Олею, сиротою з нашого села, виховання якої було практично занедбане через погану славу її бабусі, тітки Стефи. Незважаючи на початкові сумніви, пов’язані з поганою репутацією Стефи і відсутністю в Олі навичок ведення домашнього господарства, її добродушний характер та щирі старання підкорили мене. Я покохала її, як рідну дитину.
Неприємності почалися, коли син став пропадати ночами, незадоволений усім і своєю дружиною в тому числі. Навіть народження доньки його не зупинило. Незабаром він пішов від Олі до Дарини, жінки на 15 років старше за нього, з двома дітьми та боргами. Мій син покинув Олю та свою дитину і став вітчимом для дітей Дарини. У мене й досі це в голові не вкладається. Оля із розбитим серцем звернулася до мене за допомогою, і я попросила їх з онукою пожити у мене.
Син, дізнавшись про це, зажадав, щоб я виселила Олю та її дочку, погрожуючи розірвати зі мною стосунки . Я вважала за краще промовчати, і з того часу ми не спілкуємося. Коли вдома Оля та онука, я не почуваюся самотньою, як раніше. Однак почуття провини та занепокоєння за сина періодично спливає, змушуючи мене замислитися, чи правильно я вчинила, як мати, віддавши перевагу чужій дитині, а не своїй…