Танечка з дитинства мала чоловічу натуру. У тому сенсі, що не любила сюсю-ляля, не грала в ляльки, любила машинки, була рішучою та наполегливою. З жіночого в ній була лише фізіологія і бажання бути красивою. Любила нові наряди і туфельки, а найбажанішим подарунком для дівчинки була дитяча косметика. Вона слухалася тільки маму і бабусю з дідусем. Батько кинув сім’ю, коли Тані було чотири рочки. Різка зміна в поведінці дівчинки мати помітила в дванадцять років. Танечка, до цього не мала трійок в щоденнику,а зараз різко втра тила в успішності.
Тепер вона отримувала трійки і двійки. Тікала з уроків, маму заспокоювала, мовляв, вже вдома, а сама в цей час сиділа в парку з подружками. Одного разу Тамара, мати Тані, перевіряючи кишені джинсів дочки, перед тим, як почати прання, знайшла записку : “Зможеш поцупити у мами kуриво?”. Тамара пробувала поговорити з дочкою, підключала до виховного процесу дідуся з бабусею, але всі їхні потуги не давали результатів. Зверталася до ліkарів, ті лише розводили руками: “Перехідний вік”, говорили вони; “Треба перетерпіти”, вони заспокоювали. Але Тамара все більше і більше панікувала, боячись остаточно втра тити дочку.
– Піди в церкву, – порадила матері колега. В першу ж неділю Тамара пішла до церкви. – Вам необхідно молитися за дочку. Саме Вам. Молитва матері найсильніша. І приведіть дівчинку в храм. Дівчинка дуже не хотіла йти в церкву, але мама була невблаганна. У церкві Тані стало nогано, але мати не дала їй покинути службу, потім дівчинка довго слухала священика, а мати молилася… Вже через місяць у дівчинки вже не було жодної двійки, а трійок залишилося чотири. Таня перестала прогулювати школу і грубити дорослим. Тома з Танею відвідували церкву щонеділі. – Боротьба за душу людини починається з народження і nродовжується навіть після його відходу в інший світ. Не переставайте молитися, – говорив священик…