Степан був гарним і розумним хлопцем, яким захоплювалися багато дівчат у селі, але він не міг знайти свою другу половинку. Незважаючи на те, що його переслідували найкрасивіші дівчата, він шукав когось особливого, хто міг би викликати у ньому справжні почуття. Зрештою, він знайшов своє щастя у Василині — сором’язливій та тихій дівчині, яку інші вважали непоказною та нічим не примітною. Багато хто в селі був здивований вибором Степана. Вони дивувалися, як такий розумний і вродливий чоловік міг бути з такою дівчиною, як Василина, яка походила з бідної родини і не вважалася вродливою? Навіть у батька Степана були свої сумніви, який очікував, що його син одружиться з кимось привабливішим.
Проте Степан був по вуха закоханий у Василину і вважав, що краса – це не найголовніше. Він знав, що вона добра та розумна, і що вона щиро любить його. Незважаючи на нерозуміння оточуючих, він одружився з нею, і вони переїхали до міста, де зняли квартиру і почали своє спільне життя. Степан знайшов хорошу роботу, а Василина стала відданою дружиною та матір’ю. Вона дбала про їхніх дітей, Оксану та Надю, з великою любов’ю та турботою, стежачи за тим, щоб вони були ситі та добре одягнені. Василина також дбала про побут: утримувала будинок у чистоті та готувала смачні страви для своєї родини.
Щастя Степана здавалося повним, поки одного вечора з ним не стався жа хливий нещасний випадок . Він був збитий п’яним водієм та отримав серйозні тра вми, які вимагали тривалої реабілітації. Багато хто очікував, що Василина залишить свого чоловіка у скрутну хвилину, але вона залишилася поряд з ним, щодня відвідуючи його в лікарні та підтримуючи. Вона продовжувала працювати і дбати про їхніх дітей, весь час мотивуючи Степана одужувати. Її непохитна підтримка та любов допомогли йому подолати свої тра вми. За кілька місяців чоловік став на ноги. Минули роки, діти виросли, але Степан і Василина, як і раніше, дуже люблять один одного.