Якось Олена їхала додому, коли почула за сусідськими дверима голос чоловіка. Він лаявся з сусідкою Вірою. Те, що вона почула, зруй нувало її се рце.

Олена розуміла, що її безпліддя згубно позначиться на відносинах зі Славою. Вона довго лік увалася, але все було безрезультатно. Вона дуже переживала, адже у сусідської жінки кожен рік наро джувалися діти від різних чоловіків. Плодюча панночка. Вона уявляла, як її діти бігають і граються, наповнюючи будинок дзвінким сміхом. Олена була дружна зі своєю сусідкою. Віра постійно скаржилася їй на своє тяжке становище та брак коштів. У той час безплідна сусідка вважала проблеми Віри несуттєвими, адже у неї є найцінніше — діти. Вероніка часто зверталася за допомогою до Слави. Спочатку чоловік заходив до сусідки на 20 хвилин, але потім став затримуватися. Приблизно на годину. Олена швидко помітила зміни у своєму чоловікові.

Він замкнувся в собі і став віддалятися. А Віра часто кликала його до себе. Жінка намагалася відмахнутися від цих думок, але у неї було відчуття, що щось не так. До останньої хвилини вона терпіла як могла, але потім всі секрети були розкриті. Якось Олена їхала додому, коли почула за сусідськими дверима голос чоловіка. Він лаявся з Вірою, яка була невтішна. Жінка вирішила зробити паузу і дізнатися причину їх св арки. (ARM/K) «Ти маєш намір народити дитину? Але я не хочу розлучатися!» — сказав Слава. «Хіба ти не скористався мною і не вмив руки? Я сьогодні ж повідомлю твоїй дружині, що я завагітніла від тебе.» «Тільки спробуй! Я не збираюся змушувати тебе позбутися дитини. Ми з Оленою будемо виховувати дитину.»

Стас різко відчинив двері і побачив її. Вони мовчки повернулися додому. Коли чоловік зрозумів, що дружина все чула, він почав пояснювати і просити прощення. Лена мовчала, так кадо не знала, що сказати. «Віра народить нам дитину. Ти не могла цього зробити! Ми виростимо його, ми все одно планували його усиновити». Слава спробував знайти аргументи. Олена набралася мудрості і пробачила чоловіка. Вони довго нічого не говорили Вірі, тільки обмінювалися зарозумілими поглядами, поки не заговорила сусідка: — Олена, вибач мене, будь ласка. Заздрість змусила мене силою затягнути його в ліжко. Я хотіла відбити його у тебе, але він просто любить тебе.

Я хотіла простого сімейного щастя, я втомилася від усіх цих коротких зустрічей. — Я не серджуся на тебе, Віра. Ти фантазуєш про кохання, а я мрію про дітей. Так влаштоване життя… Ми допоможемо тобі в вихованні дитини. Все буде добре. Слава визнав батьківство, як тільки народився син, а його дружина стала хрещеною мамою. Вони часто доглядають за Ромою і беруть його до себе. Олена не сердиться на чоловіка, бо чує сміх дитини і падає в його крихітні обійми.