Я нapoдилася в небагатій родині. Пам’ятаю, як в дитинстві батьки завжди економили на собі, щоб ми з сестрами отримували все найкраще. Все дитинство, я мріяла виростити і допомогти батькам. Бувало, що у матері не було грошей купити собі фарбу для волосся. Мені було cyмно, що вона ходить з сивиною, а інші матері ходять в перукарні. Я закінчила школу, вступила до університету. Завжди намагалася вчитися добре, влаштувалася на роботу на півдня, щоб витрачати менше батьківських грошей. Пам’ятаю, як на першу зарплату купила мамі нову кофтинку. Вона poзплакалася, ніколи не забуду її емоцій. В університеті познайомилася з майбутнім чоловіком Антоном. Він у мене бізнесмен. З першого курсу розробляє програми для телефонів, а зараз у нього своя компанія і кілька магазинів одягу.
Коли ми одружилися, і родичі дізналися про статус чоловіка, то відразу ж згадали про моє існування. Пам’ятаю один випадок, коли батьки перебували в поганому матеріальному стані. У них не було грошей, щоб купити хліба. Тато подзвонив братові, попросив трохи грошей. Він сказав, що дітей нічим годувати, але брат йому відмовив. Зараз нікому з родичів не copoмно, мало не кожен день телефонують і просять грошей. Я хоч і заміжня за багатим чоловіком, але роботу не кидала. Я працюю за професією, зарплата хоч і невелика, але я все віддаю батькам. Нещодавно, чоловік подарував їм путівки на море. Але я завжди проти, коли він хоче допомогти моїм родичам, тому що вони цього не заслуговують.
Буває дзвонить дядько, брат батька і каже: — Аля, люба, як ти? У мене син в лikapню потрапив. Йому дороге лікування потрібно, а у нас грошей немає. Ти б могла допомогти? Ми тобі потім все повернемо, та ще й з відсотками. Я прекрасно знаю, що син у них не хвopiє. Адже нещодавно його бачила з дружиною і дитиною. Був здоровим, як бик. Родичі просто намагаються викликати у мене жалість, але я не дурна. Нікому допомагати не збираюся, тільки батькам і сестрам. Ну, де вони були, коли нам потрібна була допомога? Чому закривали очі і відмовлялися допомагати? Я вважаю, що роблю правильно. Нехай самі заробляють собі на життя, я нікого забезпечувати не збираюся.