У нашій сім’ї крім мене була ще сестра, від якої були без розуму мої батьки, але я ніколи не міг би навіть побачити у страшному сні, що через мою сестру я перестану спілкуватися з сім’єю. Віка дуже рано вийшла заміж, переїхала до іншого міста, і здавалося б, що у них все чудово, але це було лише ілюзією. Через рік після заміжжя сестра розлучилася, і разом зі своєю дитиною приїхала назад до батьківського дому. Моя сім’я мене ніколи ні в що не ставила, на мою думку не зважали, здавалося, що я є порожнім місцем для них. Коли сестра жила в нас удома, я працював на заводі та навчався на автомеханіка; я не витрачав нічого, відкладав кожну копійку, щоб придбати недорогий автомобіль.
Майже всі мої однокурсники приїжджали на навчання своєю машиною, я ж міняв два автобуси, щоб дістатися університету. Я звичайно ж не скаржився батькам, тому що вважав, що я чоловік і повинен сам вирішити свої питання. Я всіляко намагався допомагати сім’ї, давав їм гроші, але мені було прикро, що всі гроші, які я давав мамі, йшли до кишені сестри. Я нічого проти сестри не маю, але вважаю, що неправильно сидіти на шиї у батьків та не допомагати нічим. Можете подумати, мовляв, як Віка могла працювати, якщо мала маленьку дитину? А я скажу, що і за дитиною вона особливо не стежила: моя мама няньчилась і доглядала малюка, а сестра щодня проводила в гулянках.
Якось сусіди зверху затопили нас, довелося робити ремонт, але оскільки грошей у батьків не було, весь ремонт я взяв на себе. Я був радий, що хоч чимось зможу допомогти батькам, а ще більше зрадів, коли мені зателефонували і запропонували роботу з дуже хорошими умовами. Я погодився, звичайно, пішов на співбесіду, мене одразу ж ухвалили, але єдино – були проблеми з документами. Справа в тому, що у мене не було прописки, але я думав, що це не проблема, поїду додому та батько все вирішить. Сказавши батькам, що мені потрібна прописка для роботи, почув від них, що на цю квартиру я не маю права претендувати і вона вже записана на ім’я сестри. І взагалі, мені вже час йти з цього будинку. Я нічого не сказав батькам, зібрав речі та поїхав, і пообіцяв їм, що ніколи в житті не вийду на зв’язок.