Андрій мріяв про повноцінну сім’ю, бо в дитинстві він не мав нормальних батьків. Батьки розлу чилися, оскільки вони постійно сва рилися. Він не знав, що таке батьківське кохання. Після батька мати вийшла заміж, і через деякий час kинула вітчима. Щоразу, коли Андрій зустрічав дівчат, він думав, що вони теж можуть його поkинути. Якось він зустрів дівчину, яку звали Галиною. Це було кохання з першого погляду. Він зробив їй пропозицію через місяць після стосунків. Вона погодилася, і вони зіграли велике та пишне весілля.
Від дідуся Андрій успадкував двокімнатну квартиру. Після одруження вони переїхали туди. Вони могли жити на втіху, бо дім у них уже був. Щасливо вони прожили лише один рік. Після цього почалися непорозуміння. Ціль Галини була в тому, щоб Андрій приписав будинок на неї. Андрій не хотів цього робити, і дружина через це сва рилася з ним. Навіть після весілля він не міг повністю довіряти дружині. Він боя вся, що його зра дять і поkинуть, як це зробили його батьки.
Андрій думав, що Галина хоче розлу читися з ним. Саме тому він не хотів приписувати будинок. Дружина обра зилася і пішла з дому. Вона пішла до своєї сестри. Виявилося, дружина хоче приписати будинок, бо вона планувала дитину. Галина хотіла бути у квартирі, перш ніж наро дить дитину. Вона теж не була певна, що чоловік її не ви жене з дому. Але Андрій не зміг впоратися зі своїм стра хом і не приписав будинок дружині. Дружина залишилася в сестри і вирішила не повертатися до свого чоловіка.