Я не погоджувалася вийти заміж за брата сусідки. Але після одного виnадку йому вдалося розтопити моє серце.

Шлюб-серйозний і відповідальний крок, який повністю змінює життя людини на до і після, а з появою дитини потрібно стати більш відповідальним, серйозним, так як ти вже у відповіді не тільки за своє життя. Сім’я для мене-святість, тому, коли я вийшла заміж по любові, то думала, що ніколи в житті не роз лучуся, так як чоловік – один і на все життя. Мій чоловік Михайло відразу ж змінився після того, як ми одружилися; я намагалася не звертати уваги на його грубості, завжди була ласкавою і ніжною, так як сильно його любила, у нас була спільна дитина.

Надалі почала помічати, що чоловік став пропадати на роботі, приходив додому пізно, від нього пахло дороrим парфумом, на мої питання влаштовував сkандал. Щоб хоч якось розвіятися, я стала частіше заходити до нашої сусідки, яка жила навпроти нашої квартири, і один раз вона покликала мене на день народження; всі прийшли на свято зі своїми чоловіками, а мій як завжди пропадав десь, а я так хотіла з ним піти. Щоб не засмучувати сусідку, вирішила піти і посидіти годинку, але, якби знала, що там буде її брат, який хотів на мені одружитися раніше, то не пішла б…

Незважаючи на те, що мій чоловік nогано зі мною звертався, все ж я не могла навіть думати про іншого чоловіка. На дні народженні сусідка сказала, що Олексій не може мене забути, на що я відповіла, що я заміжня і йому доведеться це зробити. Повернувшись додому, побачила від чоловіка записку, що він пішов до іншої, ніколи мене не любив і не хоче більше жити зі мною. Я не могла повірити в це, закричала і, не встигнувши присісти, зомліла. Прокинулася я вже в ліkарні, побачила брата сусідки, який врятував мене, сказав, що він завжди буде зі мною, і прямо в ліkарні зробив пропозицію. Через роки Івану вдалося розтопити моє серце, і зараз ми вже ростимо спільного сина.